Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.10.2014 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 07.10.2014 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 14.04.2015 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 14.04.2015 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №27/217
Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №27/217

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 27/217

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Ємельянова А.С., Іванової Л.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"на ухвалу та постанову господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. у справі№ 27/217 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство фінансів Українипростягнення 1 249 618,41 дол. США та 8 407,74 грн.,за скаргоюПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України,за участю представників: від позивача Старіков Є.О., Єрмолова О.Г., Лиса І.В. від відповідачане з'явивсявід третьої особиІваницька Т.Б.від Державної виконавчої служби України Рубель І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ Укргазбанк") задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" (далі - ТОВ "Міжнародний центр торгівлі") 855 607,00 дол. США строкової заборгованості по кредиту, 117 439,00 дол. США простроченої заборгованості по кредиту, 295 172,12 дол. США строкової заборгованості по процентах, 5 928,37 дол. США строкової заборгованості по процентах, 17 894,00 дол. США простроченої заборгованості по процентах, 6 419,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 988,51 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; виконання судового рішення розстрочено до червня 2015 року включно з оплатою частинами суми заборгованості згідно з графіком.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 в частині стягнення з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 6 419,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 988,51 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів змінено; стягнуто з ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 44 094,42 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 7 333,68 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 залишено без змін.

27.03.2012 р. на виконання вказаних судових рішень господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. у справі № 27/217 в частині надання розстрочки виконання рішення строком з грудня 2011 року по червень 2015 року скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про розстрочку виконання рішення суду відмовлено, в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. у справі № 27/217 залишено без змін.

ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою від 09.10.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - Відділ примусового виконання рішень ДВС України), в якій просило суд:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо визначення оцінки майна боржника за результатами його рецензування згідно зі звітом про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р. та рецензії, проведеної Приватним підприємством "Актив-Інвест" (далі - ПП "Актив-Інвест") від 13.09.2013 р. на звіт про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р., в межах виконавчого провадження ВП № 33599767 по примусовому виконанню наказу, виданого 27.03.2012 р. господарським судом міста Києва у справі № 27/217;

- визнати недійсними звіт про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р., складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" (далі - ТОВ "Оціночна компанія "Вега") в межах виконавчого провадження ВП № 33599767 по примусовому виконанню наказу, виданого 27.03.2012 р. господарським судом міста Києва у справі № 27/217;

- визнати недійсною рецензію від 13.09.2013 р., проведену ПП "Актив-Інвест" на звіт про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р. в межах виконавчого провадження ВП № 33599767 по примусовому виконанню наказу, виданого 27.03.2012 р. господарським судом міста Києва у справі № 27/217.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у справі № 27/217 (суддя Босий В.П.) скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України задоволено частково. Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо визначення оцінки майна боржника за результатами його рецензування згідно зі звітом про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р. та рецензії на вказаний звіт, проведеної ПП "Актив-Інвест" 13.09.2013 р. в межах виконавчого провадження ВП № 33599767. Припинено провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині визнання недійсними звіту про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р. та рецензії від 13.09.2013 р. на такий звіт.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 р. (колегія суддів у складі: Шапрана В.В. - головуючого, Андрієнка В.В., Рудченка С.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у справі № 27/217 скасовано, скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 р. у справі № 27/217 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" від 09.10.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. (колегія суддів у складі: Ткаченка Б.О. - головуючого, Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у справі № 27/217 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у справі № 27/217 в частині припинення провадження у справі, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані постанова та ухвала прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Ємельянова А.С. відновлено ПАТ АБ "Укргазбанк" строк для подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. у справі № 27/217, прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.10.2014 р. о 10 год. 55 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.2014 р. № 02-05/448 для розгляду справи № 27/217 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді: Ємельянов А.С., Іванова Л.Б.

07.10.2014 р., до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неможливістю представника відповідача Каменського Д.Г. з'явитись у судове засідання 07.10.2014 р. через його хворобу.

Розглянувши зазначене клопотання, враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на те, що нормами процесуального законодавства надання повноважень на представництво інтересів сторони у Вищому господарському суді України не обмежено будь-яким певним колом осіб, враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 р. про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновків, що неявка представника ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" не перешкоджає розгляду касаційної скарги, у зв'язку з чим заявлене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача, третьої особи та Державної виконавчої служби України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.07.2012 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було відкрито виконавче провадження ВП № 33599767 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. № 27/217.

28.02.2013 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було описано майно ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" та накладено на нього арешт, про що складено акт опису й арешту майна серії АВ № 385728.

Постановою від 11.03.2013 р. ВП № 33599767 про визначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено ТОВ "Оціночна компанія "Вега" в особі ОСОБА_17 експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 27/217, виданого 27.03.2012 р.

За результатами проведеної оцінки майна боржника 18.07.2013 р. ТОВ "Оціночна компанія "Вега" було складено звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів: підіймальних споруд МС 310 К12 в кількості 15 шт.; підіймальних споруд МС 235 В у кількості 72 шт., підіймальних споруд МС 175 В у кількості 598 шт., що перебувають на балансі ТОВ "Міжнародний центр торгівлі".

Відповідно до вказаного звіту ринкова вартість конструктивних елементів складає 6 136 000,00 грн.

Постановою від 09.09.2013 р. ВП № 33599767 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні державним виконавцем було призначено ПП "Актив-Інвест" в особі Тамаркіна В'ячеслава Яковича для проведення рецензування висновку з експертної оцінки майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Оціночна компанія "Вега".

Рецензією, складеною рецензентом ПП "Актив-Інвест" 13.09.2013 р., встановлено, що звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 18.07.2013 р. відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, та може використовуватись з метою, визначеною у звіті.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, з фотокопії звіту про оцінку майна, складеного ТОВ "Оціночна компанія "Вега" 18.07.2013 р., вбачається, що оцінювачем, яким було особисто виконано інспекцію об'єкта оцінки, що були предметом даного звіту, а також підтверджено достовірність наведених у такому звіті даних, є ОСОБА_19, що підтверджується сертифікатом (письмовою заявою оцінювача) (ст. 39 вказаного звіту).

Водночас, на зазначеному сертифікаті міститься підпис не оцінювача об'єкта оцінки за таким звітом, а оцінювача ОСОБА_20.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звіт про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 18.07.2013 р., всупереч приписам ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", не підписаний оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку майна - ОСОБА_19.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах, за якими було складено оскаржуваний звіт, відсутні належні докази на підтвердження повноважень оцінювача ОСОБА_19.

З урахуванням викладеного, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що під час складення оскаржуваного звіту ТОВ "Оціночна компанія "Вега" були допущені порушення приписів чинного законодавства України, зокрема, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов також обґрунтованого висновку, що порушення приписів чинного законодавства України під час складення оскаржуваного звіту спростовує висновки рецензії про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Припиняючи провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині визнання недійсними звіту про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р. та рецензії на такий звіт, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визнання недійсними звіту про визначення вартості майна та рецензії на такий звіт є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, і до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення окремих позовів, а з урахуванням приписів ГПК України суд позбавлений можливості розглянути такі вимоги в межах скарги на дії органів державної виконавчої служби.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною четвертою статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень вказаного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Таким чином, приписи наведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Отже, враховуючи положення вказаних норм, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) та рецензія на такий звіт по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту, передбачені статтею 16 ЦК України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням цього в п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України формулюється загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також у вказаній статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Отже, виходячи із зазначених норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Разом з тим, оцінка майна, оформлена звітом про оцінку майна, а також рецензія на такий звіт не є актами державного чи іншого органу та не можуть бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначені документи не є нормативними правовими актами, оскільки вони не встановлюють, не змінюють і не скасовують норми права та неодноразово не застосовуються; не є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), оскільки вони не породжують права та обов'язки.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК України (п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, сторона виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду саме в процесуальному порядку, передбаченому ст. 1212 ГПК України.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, неправомірно припинив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України в частині визнання недійсними звіту про визначення ринкової вартості конструктивних елементів підіймальних споруд від 23.04.2013 р. та рецензії на такий звіт від 13.09.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду у частині припинення провадження з розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" від 09.10.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України у частині визнання недійсними звіту про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р. та рецензії на вказаний звіт від 13.09.2013 р. не можна визнати законними, у зв'язку з чим у цій частині оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею скарги до господарського суду міста Києва на розгляд по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у справі № 27/217 скасувати у частині припинення провадження з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" від 09.10.2013 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у частині визнання недійсними звіту про ринкову вартість майна від 18.07.2013 р. та рецензії на вказаний звіт від 13.09.2013 р., скаргу у цій частині передати до господарського суду міста Києва на розгляд по суті.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. у справі № 27/217 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді А.С. Ємельянов

Л.Б. Іванова